KITCHEN KNIFE
HEAVY BREATHING, I TAKE THE KITCHEN KNIFE FROM THE TABLE, MY FACE IS EMOTIONLESS, I'M A SHADOW, YOU CAN'T SEE ME 'CUZ I'M SECRETIVE, I'M A REAL CORPSE AND I'M NOT STRESSED, SEVERED HEADS ARE MY PATH, I'VE ALREADY PASSED THE END CALLED DEATH, I'VE ALREADY SPILLED MY ANGER, I NO LONGER NEED TO COLLECT IT IN MYSELF, KNIFE AND BLOODLUST IS ALL I NEED TO HAVE HAPPY HALLOWEEN, I OPEN THE DOOR WITH THE WORDS "INSTANT DEATH OR TORTURE?", I STAB YOUR BODY WITH MY KNIFE AND HANG YOU ON THE WALL LIKE A PICTURE, Siren outside the window, time to disappear, I won't get hurt even if I get shot in the shoulder, I'll find my victim under the bed, underground and everywhere, After playing with it, I'll kill it when it'll be scared I grabbed my claws into your soft skin, Sharp teeth will cut it and I'll get yo' meat, I'm ready to eat raw flesh this time I'm really hungry, I prefer to mix it with blood, I'll leave your heart, it is really disgustin', The blood is so tasty that I'm numb, Fuck all thoughts, they'll be swallowed up by brutality, INSOMNIA IS DETRIMENTAL TO MY MENTAL STATE, I KILL ALONE LIKE JEFF THE KILLER I DON'T NEED ANY MATES, IF YOU FOLLOW ME LIKE A TAIL, I'LL CLOSE YOU IN HELL BEHIND THE GATES, I DON'T NEED YOU AND I'LL TELL YOU IT WITHOUT HESITATION, DID YOU THINK YOU WOULD KILL WITH ME? I'M COLD BLOODED WITH A KITCHEN KNIFE AND I KILL EVERYONE INDISCRIMINATELY
2020-10-31 07:13:47
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13534
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13143