Життя зовсім не малина

Юлія Гаргат

Життя зовсім не малина, Й навіть не солодкий мед. Там де здавалось би будеш щасливою Наперекір іде усе... З надією на зміни живеш Хочеться втікти до моря І там шукати спокій для душі. Хочется забути все, Що до цього так любив, Хочется забути місця де жив, Щоб знову зажити новим. Все до сліз не ідеально, Й таким зовсім не було... За посмішкою - біль, За словами - тишина. Життя зовсім не малина, Й навіть не солодкий мед.

2021-10-24 22:32:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Роман Тихий

Не ідеальний вірш про не ідеальне життя. Форма добре доповнює і підкреслює зміст - майже ідеально...

Відповісти

2021-10-27 10:25:21

Юлія Гаргат

@Роман Тихий дякую.

Відповісти

2021-10-27 10:31:54

Подобається

Інші вірші поета

Гроза Не з'являйся Дивно як міняється час Знову

Інші поети

Mafer

@Mafer_

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Julia K

@yy_mistress

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4246

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4827