То була моя весна...
Юлія Гаргат
То була моя весна... Холодна і невблаганна. Безжалісна, панна моя, Весна моя! Квітнуть дерева, Та не моя душа. Співають пташки, Та не весела я. То була моя весна... Де залишався трішки морозець на щічках, Де сонце проривалося до нас, Де кохання жило вічно... То була моя весна.. Так моя і більш нікого! Такою я її вбачаю, І щодня в думках своїх блукаю. То була моя весна... То були мої надії... І почала квітнути й моя душа! І побачила я у любові ту надію...
2018-03-02 16:32:35
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
👏👏👏👏👏
Відповісти
2018-03-07 10:37:54
1
Юлія Гаргат
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ дякую)
Відповісти
2018-03-09 21:21:13
Подобається
Інші вірші поета
Обійми Життя зовсім не малина Душа, що кохала Минуле
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Mari Mey
@MariChan
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2268
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223