Смуток, біль та сльози
Багато думок в голові,
Багато тягарю на серці.
Багато непрятних людей
І ще більше таких моментів.
Так хочеться скинутись із скелі,
Полетіти додолу і прокинутись в раю.
Так хочеться щоб зникли усі неприємні люди,
А із ними і всі проблеми.
Чому так важко на серці?
Чому душа розривається по-частинах?
Все неможливо тримати в собі.
Час від часу, цей оков пробиває лід
І все сльози не зупинити, а біль не загасити.
Поплач, поплач...
Біль мине, усе мине...
І час усе розтавить по-місцях...
Усе буде краще,
Якщо не сьогодні, то завтра!
2018-02-18 19:24:25
9
0