НАД МІСТОМ БІЛА МГЛА ...
Яна Войвич
(продовження вірша "СІРИЙ ДИМ...) Над містом біла мгла вже опадала, Немов над ним вона є власник, Дівчина про нього добре знала, Що закоханий у неї однокласник. Якось перегорта альбом із випускного, Як звідти випала світлина, Чому раніш не зрозуміла головного, Що він є підходяща їй людина. Років злетіло, певно з п'ять, Більш не могла довго чекати, Батьки заміж видати хотять, От стала з іншим зустрічатись. Якось проходячи по місту, Побачила знайомий силует, Його шукать немає змісту, На днях гулятимуть бенкет. В весільній сукні хід до вівтаря, А поруч разом наречений, Ще мить і вони уже сім'я, А у серці те кохання нескінчене. Сімейний дім, довкола сад, Ось вийшла квітів назбирати, Тут листоноша став під виноград, Й давай листа їй простягати. Посипалися пелюстки додолу, Немов на неї випав град, Конверт нагадав любов зі школи, У мить- роки вернулися назад...
2020-12-01 05:54:58
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Анатолій Івасик
Йойой, тако наче Вітменом потягнуло
Відповісти
2020-12-01 08:55:59
1
Яна Войвич
@Анатолій Івасик Ойой, ти знайшов схожий напрям. Прийму за комплімент))
Відповісти
2020-12-01 10:18:40
1
Анатолій Івасик
)))
Відповісти
2020-12-01 10:25:13
Подобається
Інші вірші поета
" Навіки " "Спогад" СІРИЙ ДИМ ПОЛІГ НАД МІСТОМ " Відстань "
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833