Колискова моєї душі
В колисковій моєї душі Тихо сплять у печалі струмки І жорстокості темпу життя. Хочу стати я вільною птицею, Полетіти в далекі края. Але тихо клекочуть лелеки, Ти не птиця, ти вовча душа. Ні, я не хочу вбивати, Напиватися кров'ю буття. Мені лиш хочеться політати І відчути вільність життя. У закритій кімнаті Я і моя "вільна" душа. Вона мусить чекати І сидіти в кайданах буття. Тихо, тихо в моїй душі, Не співають у ній солов' ї. Тільки вітер гуляє по пустинній землі.
2019-04-15 18:34:53
2
0
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3109
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487