Я хочу...
Я хочу щоб серце з'їли собаки Щоб очі видрали сови Щоб тіло розтягли кудлаті вовки По всій видноколі В нічній тишині монотонній Дзень. То спали окови Бажаю. Щоб скрипалі порвали три струни На моїй безіменній могилі На якій вибито буде кров'ю "Вірив у диво" Хай янголи мокрими крилами тріпочуть, Відгонять душу мою до жару Де Диявол регоче Хай дощ розмиє кістки і шматки моєї нікчемної плоті Язик спліснявіє у роті А руки , що завзято тримали чорнильне перо, Зламають кожен із власних пальців , мов старезне фоно Хай імені мого не визнає Бог Таким має бути мій епілог Вогонь хай зжере усе , що було створене мною... Кінець драматичної ролі... Однак , все рятують мене твої теплі долоні...
2021-05-31 07:45:27
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2329
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840