Нудьга
Пишу я вірш цей від нудьги Суспільством ситий вкрай Мені вже остогидлі ті боги Що пропонують свій сумнівний рай Пишу я вірш цей від нудьги Рятунок бачу проти ночі В кайданах власної тугИ В рядках загострюю я очі Пишу я вірш цей від нудьги Шукаєш натяки про себе ? Почуття мої німі, мов сніг, Який розтане лиш для неї... P.s. Присвячено мої нудьзі, тій , що не дає спокійно спати і змушує до дій.
2020-05-20 18:05:48
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2637
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3267