Вересень-Січень

Vivion Cree

Пробач мій милий, любий мій. За те, що зрадила своїм я почуттям. За те, що піддалася впливу злому та повністю забула, що люблю. Я місяць, два, а може й три була в ілюзії якійсь. Там крига моє серце тихо їла. Зима туди прийшла і відступати не схотіла. Мене забрати повністю хотіла. Покинув ти мене… І цим ту кригу розтопив, яка мене з'їдала. Вогонь в душі ти розпалив, який примусив все згадати. Як я любила, як тільки і жила тобою. Але навіщо зараз це? Навіщо це?! Тебе не має… Ти пішов… А я люблю і досі маю почуття! Зробити з цим не можу я нічого! Бо то любов, то сильне почуття, воно нізащо не піде так легко…

2018-05-30 20:52:58

0

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

3140

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2167