Життя на місці не стоїть
Vitalisa
Ти знаєш все в житті буває, Бувають хмуро-смутні дні, Буває серце калатає І в голові думки дурні. Буває хочеться кричати Й збивати руки до кровІ. Або сховатися в куточку Й пустити дві сльози скупі. Ти знаєш все в житті буває, Бувають світлі, теплі дні, Усмішка світиться блаженна Бува співаються пісні. І ноги в танці дрибижать І просто хочеться кричать, що все в житті прекрасно. В житті усе повір буває То плачеш, то кричиш, смієшся, в істериці буває б'єшся. Та озирнись життя триває І воно дуже поспішає. Тому живи, не депресуй, Не стій на місті, не добчись Бо поки можеш відірвись, Щоб потім не жаліти, Що ти не встиг життя прожити.
2021-04-24 20:31:34
0
0
Інші вірші поета
Вона Дивачка Розібратися в собі Воспоминания из детства
Інші поети
Sofial Deep Down
@Sofial_sol_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3213
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5295