Ти моя

Вікторія Прохоренко

Ти мої два крила, Ти моя надія. Квітка перша на весні. Ти моя Лелія. Лагідна і нажна, Жадана ,бажана, І така кохана! Ти капелька слози, І сонце на горі*. Ти моя горлице, І моя царице! Ти душа моя, Мені без тебе І світло не потрібне, Не потрібне й небо. І життя без тебе, Пекельніше за муку. *небо

2018-02-19 23:30:42

Інші вірші поета

Щастя Дружба Дівчина Сонце освітить

Інші поети

Veronika Yupyn

@Veronika_Yupyn

Яна Гаращук

@Iana_Garashchuk

Julia K

@yy_mistress

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3599

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6867