Самотність
Бувають дні веселі, Бувають і складні. Буває так що повно люду У твоєму домі, Чому ж тоді такий самотній? А інколи ти на одинці, В руках твоїх хустинка, І плачеш безнадійно. Де всі твої знайомі? Чому на має друзів? Даремно ,що потрібна допомога ... Віриш лише Богу, У молитві руки, З надією складаєш. Чому любов не купиш? Часом зїдає безнадія, Бо грошей багато, А щастя ні краплини. Волієш все відати, Лише б щастя розділяти, Кохати, З друзями подорожувати.
2018-02-19 20:48:23
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3209
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1878