Вільне життя...
Виктория Романова
Жоден з нас не має долі, Кожен з нас живе в неволі. Нас закрили в власнім домі, Соц. мережі та контролі. Мама, тато, брат, сестра. Хто з них має право на життя? Вільне, справжнє та без зла? Війни, сльози, страх і ризик, Лиш на цьому світ і виник. Як тепер нам далі бути? Щирість, доброта та чесність. Є в нас намір це здобути, Але далі не пройти. Ідеальність-бездіяльність заважає людям жити. Все! Досить, схаменіться! Краще подумайте й зупиніться. Не можна так існувати, За життя потрібно дякувати. Не здаватись, міркувати, Мріяти й шанувати, Всі проблеми вирішувати, Йти до цілі та пам'ятати: ВСІ МИ ЛЮДИ МАЄМ ПРАВО НА ЖИТТЯ, НА ВОЛЮ ЩЕ Й НА РІВНІСТЬ, І НІЯКА ПРИМІТИВНІСТЬ НЕ ЗМІНИТЬ ЦЮ НАЯВНІСТЬ.
2018-03-24 18:17:35
5
0
Інші категорії
Привітання Пейзажні Соціальні Гумористичні Любовні Радісні вірші
Інші поети
Gennadij Bondar
@gennadij_bondar
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4800
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2522