Забуття
(Робота в рамках челенджу
"Пиши 30 днів")
Уночі в примарнім лісі
під стук серця заспіваю
без слів,
дивну,
про те пісню,
що усе в житті
минає.
І почую,
як в тумані
співчутливо підспіває
мені вовк -
емпат найкращий.
І з собою забере
мою тугу
в темні хащі.
Піду колом-коловратом
наодинці танцювати
під глухі удари бубна,
в який кров
у скронях
грає.
Ладонець у кручії
небо зоряне кружляє.
І метеликами поруч
мої спогади
літають.
Не відчутні,
невагомі,
прозорі, тихі
і примарні.
Ніколи їх я не спіймаю
у сиво-кОсому
тумані.
Диво-світло коловрата
забуття-туман здолає.
Почну спогади збирати,
поки спалах згадки
сяє.
Між людей,
не між дерев,
загубила роки-сльози.
Хай густа трава збере
їх,
мов кришталеві роси.
Згадки, що в траві знайшла,
посріблили мої коси.
І блакитні сльози-роси
у оздобу я складаю...
А ту пісню,
що без слів,
на світанку доспіваю.
17.10.23
2023-12-06 22:31:23
1
1