Повернусь
(Робота в рамках челенджу "Пиши 30 днів") Пам'ятаю, як просили, як молили і благали. Потім мої добрі дії зраджували й забували. Пам'ятаю, як зі свистом сокира догори злітала. Сморід плоті, що горить, дуже добре пам'ятаю. Пам'ятаю, як зв'язали і безпомічну топили. Пам'ятаю, як спіймали і твердим камінням били. Пам'ятаю, як від хат простоволосу й босу гнали. Пам'ятаю, як услід злим шипінням проклинали. Відвертались. Я ж від них втекти подалі намагалась. Усамітнитись. Сховатись. Бо їм нашкодити боялась. Дар, що маю не просила. Моя кара - моя Сила. Саме Життя мене обрало. І Знання, як духівницю, Земля рідна дарувала: нужденних й хворих лікувати, від біди їх захищати. Вони ж, невігласи і труси, очі знічено ховали... і дрижачи від насолоди, мене без жалю катували. А я від мук, страждань і болю ще сильнішою ставала. І за злим велінням долі знов і знову поверталась. І, знов і знову помирала. Завжди люди допомогу у таких, як я просили. І на церкву, водночас, очі злякано косили. Попи хрестами золотими людей від мене відганяли. І урочисто помолившись, жарке вогнище складали. Зрадливу, підлу людську вдачу крізь віки я пам'ятаю. Гідно в полум'я ввійду. Повернусь і покараю. 08.10.23.
2023-12-07 23:01:13
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ірина Велика
https://youtu.be/tN556Iz7-C4?si=dwxHArQ5DwA_yxyr
Відповісти
2023-12-07 23:02:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3754
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2049