Не милі
Валерія Долінос
Коли усе провалюється в бездну, Ти вертиш гвинт, І йдеш на глибину. Як синій кит, амфібіям підлеглий, Зникаєш, випливай на мілину! Шукай, кричи, проси про допомогу, Схиляйсь до тихих трав і до води, Прилинь живіше, підслухай їхні змови, вони застережуть і збережуть нас від біди. Чудний мотив, рядки розмили хвилі, Стоїть у полі тиха глушина, Ми після цього один одному не милі, Лишились плями й зім*ята трава.
2018-05-10 19:18:02
7
0
Інші вірші поета
За грати Без назви На жаль Печаль
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3755
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873