Иду в двери травы
Того ли ты ждал, звёздный капитан, Когда пустил свой корабль ко дну, Что будет лежать, как Левиафан, Что его я когда-то найду? И нож режет воду и видит Пустую оболочку, проём Заросший давно морской паутиной Узнавши факт, что его не спасём. Сегодня ночью никто не ждёт Зияние света у нас во груди, А время всегда лениво течёт, Не зная громкого слова "Беги!" Вперёд флейтист! Бери эту вещь и иди во двор. Нас там найдёт наш же юрист, Если не обнаружат в упор. Мне сниться пепел древних эпох Хотя меня там и не может быть. Что-то зовёт, как мартовский зов. Пытаюсь всё это никак не забыть. За нами идёт погоня вперёд Думая, что вечно правы. А ты беги за тот поворот, Ведь я иду в двери травы.
2022-10-06 06:41:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2340
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2607