Jalousie et Ego

Un_Reve_De_Liberte

Il n'est que douleur, Personne ne voit Qu'il souffre. Il s'est moqué D'une fille Elle lui a dit : "Je me fiche de toi, De ce que tu penses de moi Je ris de toi Comme tu ris de moi Parce que je sors du classique Et que toi tu y rentres" Admiration pour elle Qui se fiche du jugement, Vénération déguisée En haine, Jaloux. Il connait au fond, Son admiration. Mais il refuse De se montrer; Il serait vulnérable Dans ce monde où Tout est si fragile En précaire équilibre Elle n'est que remords Elle a beau répéter Qu'elle n'a rien à faire De l'avis des autres Ce ne sont que mensonges Elle n'est pas en accord Avec ce qu'elle dit Mais elle ne peut Se dévoiler C'est son armure Ou du moins C'est ce qu'elle croit Elle ne l'aime pas Elle sait Qu'il est toxique Pour elle Mais elle donnerait tout Pour lui plaire Et pourtant, Il n'y a qu'en retour, Une fois insultes Une autre demi rire Comme pour la faire espérer Juste ce qu'il faut. Mais est-ce pour lui Spécialement, Ou à n'importe qui? Tous deux envieux, De cette personne Qui n'est que joie À l'état pur, À ne pas se préoccuper Du monde entier En sachant pertinemment Qu'on ne peut plaire à tous. Rires franches. Sourires par milliers. Elle vit pour elle Et non pour d'autres Indépendante, Libre. ***** Je suis déçu que ça fasse aussi gnangan mais bon...

2020-11-19 14:40:44

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Un_Reve_De_Liberte

mowwwww... Je l'ai aussi passé au présent. Je pense que ça fait mieux.

Відповісти

2020-11-19 17:21:56

Подобається

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4250

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11869