Люба дівчинко, не сумуй
"Люба дівчинко, не сумуй, Що цукерку у тебе забрали. Посміхнись і далі крокуй. Ми ж з тобою таке зустрічали. Ну, хіба ж то проблема, рідненька? Їх ще буде в житті і буде. Просто знай, моя солоденька: Дуже часто жорстокі люди. Не твоє-не бери, не чіпай. Всі проблеми вирішуй сміливо. Завжди голову вище тримай. Як захочеш-то будеш щаслива!" Ті слова, що матуся казала Ще з дитинства запам'ятались. Лиш шкода, що дорослою стала І в цукерках розчарувалась...
2018-07-21 21:41:50
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алина Мозжерина
@Круж спасибо, Надь! Смысл поняла?)
Відповісти
2018-07-21 21:53:27
Подобається
Любов Гаврищук
❤❤
Відповісти
2020-09-20 20:11:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873