Проклята зима
Анна Топтун
Слізьми омита вся земля. До небес здіймається душа. Завжди панує тут тепер зима. Вже Богом проклята війна. Бо невинних зупинилися серця, Коли в наш дім постукала біда І в боротьбі закінчилось їх життя. Їх назавжди вже забрали небеса. І сльози ллються без кінця, Бо поруч коханих вже нема. Цих ран, незагоять вже слова І біль невчухне, поки йде війна. Лиш про одне молю я небеса, Щоб закінчилась вже ця війна. І ми змогли почати все з нуля, А перемога зігріла наші всі серця
2024-02-07 17:24:15
3
0
Інші вірші поета
Кат Подаруй нам Господи життя Спогади Яскраві зірки
Інші поети
Iryna Markova
@iryna_markova
Olya Shmagailo
@Olya_Shmagailo
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6145
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5440