Проклята зима
Слізьми омита вся земля. До небес здіймається душа. Завжди панує тут тепер зима. Вже Богом проклята війна. Бо невинних зупинилися серця, Коли в наш дім постукала біда І в боротьбі закінчилось їх життя. Їх назавжди вже забрали небеса. І сльози ллються без кінця, Бо поруч коханих вже нема. Цих ран, незагоять вже слова І біль невчухне, поки йде війна. Лиш про одне молю я небеса, Щоб закінчилась вже ця війна. І ми змогли почати все з нуля, А перемога зігріла наші всі серця
07.02.2024
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1277
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2708