Посміхнусь
Я втомлена, очі застилила пилина Не бачу куди іду, куди веде мене життя Та іноді болить моя поранена душа І все ж, з надією йду до майбуття Коли за вікном прокидається весна І чую спів птахів чарівний і гучний А вітерець лагідно торкається лиця Бачу, цей світ безмежний і простий Цей світ, є перехрестям тисячі доріг Він змінюється кожен день і рік Коли йде дощ та сиплеться сніг І люди юрбою біжать з усіх сторін Проте, я більше вже не боюсь Ти ж знаєш, знаєш - я не здаюсь В минуле вже ніколи не повернусь Я до нього звернусь і посміхнусь
2021-03-22 18:28:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1664
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8403