Листопад
Тетяна Войтович
Я давно вже в листопад закохана, Я в шаленстві дивних почуттів. Він з'явився у житті непрохано, У вікно із вітром прилетів. Він приходить поспіхом, розхристаний, Розсипає золото й вогонь. Невгамовний і безмежно пристрасний Захопив мене у свій полон. А сьогодні стежкою вишневою Листя навкруги і білий сніг. Але йду я гордо королевою: Листопад тепер у моїх ніг.
2021-01-09 19:08:26
7
0
Інші вірші поета
Я тобі признаюсь, що кохаю... Іду через пустелю... Коли ти йшов... Нам весна цю зустріч дарувала...
Інші поети
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Artiomtseva
@Artiomtseva
دجن
@3ams
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1928
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1696