Навіщо?

Τατιάnα

Навіщо скажи мені, навіщо? Я ж тебе так любила, навіщо... Поясни все мені, я зрозумію Що ж з тобою стало, скажи, я зрозумію. Я ж тебе так любила, навіщо... Плакала увечері Страждала без тебе. А ти так вчинив зімною Навіщо? Я ж тебе так любила, навіщо... Все для тебе робила Все бажала тобі, Щоб тобі було тільки добре І завжди не відчував болі. А ти так зімною поставився Навіщо? Я ж тебе так любила, навіщо... Все тепер, бачиш?! Пішла я від тебе, Лишився ти сам. Не треба було це все, Я не жалію, що так сталось! Я ж тебе так любила, навіщо...? Навіщо?

2018-04-20 16:57:19

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Януля Кучерук

Прикра правда нашого життя, відображена цим чудовим, проникливим віршем. Подяка автору, митцеві...

Відповісти

2018-04-21 16:18:57

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3263

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1924