3.
استمر بتلقي الكره الكبير، و تستمر روحي بتلقي التحقير، و تستمر كلماتي بكونها منكورة، وتستمر دموعي بالهطول بسخونة، و تستمر انفاسي بالاضحاء منثورة، انا ايضا اريد استعاد فرحتي المقموعة، و الابتسامة بعذوبة، لما على نفسي ان تكون مذلولة، و بافعل الحثالة مقبورة، صرختي مكبوتة وليست لانسانٍ مسموعة. اصبحت لا أتأثر بعجرفتهم المعقَبة، لأن روحي اصبحت بالفعل محرقة، لم تعد تشعر باناملهم المسممة، بسبب حواسها التي أمست مبعثرة. لم اعد أشعر باللتي تتربع صدري، لقد آلَ تفكيري مُخز و مؤوس. أنا كلي أسَفٌ عزيزتي، لكنني لم أعد اشعر بكِ في الداخل، و كأنني مفرغة من البطان. فإذ هبت الريح اضحتني مندثرة بفعلها. انا آسفة محبوبتي و لكنني ساستمر بخذلانكِ، لم اعد امتلك الثقة لاواجه نفسي امام المرآة، فهل لكي مع انسانة مثلي البقاءِ؟ أنا آسفة لطيفتي و لكنني بدأت اكره نفسي، مهما تلقيت كلام جميلٍ مريح، سيهمس لي شيطاني "ليس بك اي ذرة من تلك النعمِ". أنا آسفة و لكنني جعلتك تكرهينني، لربما في يوم من الايام انت كذلك ستنسينني، و هذا ما ساريده وقتها، لاذهب من دون أي ندم بعدها. ------------
2019-04-14 15:17:15
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
.......
@Girl و انا احبك:(💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 13:31:45
2
Girl
@....... اوهووو :(( فديت الي تفهم النااس 💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 14:03:48
1
.......
@Girl انا اللي تفديك:(💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 14:04:18
Подобається
Інші поети
_GeminiWrld
@_GeminiWrld
Yevga Zap
@Yevga_Zap
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2029
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1791