Червоний місяць
Колись була зоря на небі, Що закохалась у місяць веселий. Він танцював, він форму міняв, Він з розуму зводив і залишав. Вона вірила тільки в одне, Що колись у його обійми впаде, Він побачить її, він відчує її, Він скаже ці слова головні. Зоря так любила і так вірила, Що собою усе засвітила. Вона стала велика й червона, Бо була уся із любові. І небо не витримало, відпустило, Заплакало, бо колись теж так любило. Зоря летіла, летіла, кричала, А місяць бачив її і мовчав. Впала зоря та померла з любов'ю, Сьогодні місяць засяяв кров'ю. 08.12.13
2018-01-22 17:04:34
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Святослава Небожина
я очень рада)
Відповісти
2018-03-03 07:08:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1881
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1974