Червоний місяць
Колись була зоря на небі, Що закохалась у місяць веселий. Він танцював, він форму міняв, Він з розуму зводив і залишав. Вона вірила тільки в одне, Що колись у його обійми впаде, Він побачить її, він відчує її, Він скаже ці слова головні. Зоря так любила і так вірила, Що собою усе засвітила. Вона стала велика й червона, Бо була уся із любові. І небо не витримало, відпустило, Заплакало, бо колись теж так любило. Зоря летіла, летіла, кричала, А місяць бачив її і мовчав. Впала зоря та померла з любов'ю, Сьогодні місяць засяяв кров'ю. 08.12.13
2018-01-22 17:04:34
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Святослава Небожина
я очень рада)
Відповісти
2018-03-03 07:08:42
Подобається
Інші поети
Vvasabi Sova
@vvasabi_sova
Plas
@Hamtaro_plas
Naiba NSDN
@nako1982
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2016
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2680