Прагну

Світлана Мелашич

Я хочу чути тебе... і прагну віддати себе в кохання безкрайнього неба. Мені польоту вище треба. Над землею моєю, моєю землею. Я хочу торкатись до тебе, і спиняти мене не треба. У мене є сила забути про себе у мене є крила для неба. Для мого неба, над моєю землею. Я хочу кохатись з тобою і жити для неба й любові любити до ейфорії до болю, весна, поєднай наші долі, весна землі моєї, землі нескореної. Я хочу лишитись з тобою і хочу лишатись собою: щоб мати снаги творити й любити пісні, як війну цю прожити на рідній землі, красивій землі... Світлана Мелашич# поетеса# вірші

2023-05-20 16:02:14

Інші вірші поета

Кохання Жити Весняний ранок Генію

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Mari Polishchuk

@mariPoli

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

4761

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

4392