Озеро

Sunflower_kitty

Тихий плескіт долунає до вух, Цей солодкий звук, так ласкає слух.. Так дивно бути тут у ночі, Серед тихих вод, на самоті.. Проте, коли погано, ти біжиш лише сюди.. Мов іншого місця немає в житті. Це озеро знає тебе як ніхто, Воно немов бачить у серці любов.. Воно мов кришталь, мов дзеркало гарне, Розіб'єш його, це виявиться марно.. І скільки б рядків я б не писав, До кожної ти б душею припав.. Це озеро для тебе, щось надважливе, Таке чисте, прозоре.. таке первинне.. І ти не боїшся нічого коли, Сидиш на березі як завжди один..

2023-03-27 19:59:13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

ᴀʟʟᴀɴ ʙʟᴀᴢᴇ

Гарні вірші 😍😍😍

Відповісти

2023-03-27 20:01:52

Подобається

Тигриця

Клас!

Відповісти

2023-03-27 20:35:56

Подобається

Sunflower_kitty

Дякую) (⁠灬⁠º⁠‿⁠º⁠灬⁠)⁠♡

Відповісти

2023-03-28 07:23:23

Подобається

Інші вірші поета

Тебе люблю, або вірш за 4 хвилини) Яка погода? Що це, війна? Смерть коханої

Інші поети

NOVATOR

@petruha1307

M@ïN ThïNg

@mainmoha

Muzalevski

@Muzalevski

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

865

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1545