Скажи, навіщо...
Скажи, навіщо було починати Вели монологи про вічну любов Коли ці слова, мов перлини агату Розбилися вщент на душі моїй знов *** Може не варто разом іти далі Вірити в те, що десь там колись Все буде, як мріяли ми в ідеалі Як будем надалі дивитись у вись *** Може, у мене і світ кольоровий І бачу усе у рожевих тонах Та знаю, що кожне обіцяне слово Тобою розтоптане у сірий прах. *** Просто іди своїм шляхом вперед Забудь мене, і не згадуй ніколи Лети літаком до кордонів планет Щоб наше минуле не сталося знову
2020-04-08 20:09:37
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2771
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12515