كنتُ ومازلتُ..
سلمى
كنتُ صخرة تنوح من ضرب الأمواج، في هوج عزفت على رأسي الرياح كنتُ ذاك البحر المضطرب الخفاق يئن بما يحمل من سفن وأسرار كنتُ الغروب يخفي بداخله موت الشمس وفتنة النهار كنتُ تلك السماء تغشيها ظلمة وتضرب الأرض بسيل من الأمطار كنتُ أرضاً يباباً تنتظر دموع السحاب حتى أصبحت قفراً ميؤس الإنبات كنتُ.. ومازلتُ على حياتي قابضاً بإحكام ولو كانت أشدُّ الجمرات.. - مرآة الشمس.
2020-10-14 22:53:23
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sara_ Army7
👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻💙
Відповісти
2020-10-14 22:54:23
2
مهند
👌👌👌
Відповісти
2020-10-15 02:35:35
1
Інші вірші поета
كتاب وبالون أصفر كرسي متحرك على طريق الحياة . نَغمةُ وَدْق || مقتطفات
Інші поети
Лика Вершинина
@lika_vershinina_skvl
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1878
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3149