كنتُ ومازلتُ..
سلمى
كنتُ صخرة تنوح من ضرب الأمواج، في هوج عزفت على رأسي الرياح كنتُ ذاك البحر المضطرب الخفاق يئن بما يحمل من سفن وأسرار كنتُ الغروب يخفي بداخله موت الشمس وفتنة النهار كنتُ تلك السماء تغشيها ظلمة وتضرب الأرض بسيل من الأمطار كنتُ أرضاً يباباً تنتظر دموع السحاب حتى أصبحت قفراً ميؤس الإنبات كنتُ.. ومازلتُ على حياتي قابضاً بإحكام ولو كانت أشدُّ الجمرات.. - مرآة الشمس.
2020-10-14 22:53:23
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sara_ Army7
👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻💙
Відповісти
2020-10-14 22:54:23
2
مهند
👌👌👌
Відповісти
2020-10-15 02:35:35
1
Інші вірші поета
. نَغمةُ وَدْق || مقتطفات نَغمةُ وَدْق || مقتطفات كرسي متحرك على طريق الحياة
Інші поети
Noor Jahan
@noon_the_force
Cillaniee
@Callme_Cillaniee
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3325
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024