Нескінченно кохаю
Не мовчи, я тебе дуже благаю. Знаєш же, що нескінченно кохаю. Скажи мені хоча б декілька слів, Що часто лунають з вуст авторів, Яких я читаю та наївно вірю, Що є відповідь щирому коханню. Нехай ти мене й не приймеш, Але ж тут нічого й не зробиш. Я буду знов і знов молитися Та краєм ока на тебе заглядатися: На те, який ти гарний і чудовий — Для мене завжди неймовірний. Моє серце нескінченно тебе кохає Та відповіді іншої воно не має Крім «так» та банальне питання: „Чи щире твоє до мене кохання?“ 29.08.2022
2022-09-28 15:15:43
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніжинка
Дякую^^
Відповісти
2022-12-08 20:45:56
1
Сніжинка
Дякую, мені дуже приємно те, що Ви про мене так думаєте)
Відповісти
2022-12-08 21:03:03
1
Морок Неферат
@Сніжинка взаїмну підписку, якщо можна)
Відповісти
2024-10-22 21:06:07
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3543
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2437