Кохання - то правдиве чудо
Опівночі дивний сон мені наснився, В ньому чарівний образ з'явився, Дівчиною моєї мрії він виявився, Сенсом мого життя зробився! То не простий образ був, Там ти в тому сні зі мною поряд опинилася, Про тебе весь цей час таємно мріяв я! В тому сні тебе я міцно обіймав Та ніжно цілував твої вишневі губи, Дарував тобі той бажаний цілунок, Тобі єдиній власне серце довірив! І хоч зараз ти далеко, Але знаю я, що завжди на мене чекаєш, Теж про мене мрієш, А я в цей час знову поряд тебе уявляю, Від думок цих на душі тепліше стає, Усмішка обличчя освітлює, На серці легше робиться, Бо знаю я, що ти десь поряд зі мною! А твої палкі губи на моїх устах, Я не бажаю приривати цей сон. Я бачу тебе в усіх світах, Твоє тяжке дихання обжигає як вогонь Як я зараз хочу до тебе, Втонути в твоїх обіймах міцних. Щось всередині душу мою шкребе, Це винні мрії мої нічні. Я так не хочу відпускати твою руку, Не хочу просинатися, Не винесу без тебе цю муку. Я не готова здаватися. Ти прошепчеш моє ім'я уві сні, І я відразу прйду до тебе, Ніжно пригорну до себе, Щоб сни твої не були сумні. Я так тебе кохаю, Пробую спіймати цей сон, Знову я його чекаю, І знов побачу твою яскраву усмішку. Наше з тобою кохання- то правдиве чудо! Тебе я бажаю кохати пристрасно та палко, Шалено та полум'яно! Знай же, мила моя, Що тобі я готовий все віддати, Навіть довірити і власне життя У твої ніжні тендітні руки! Знаю я, що й цієї ночі Відвідаєш мій сон, Своїми солодкими губами торкнешся моїх І тихо мені на вушко прошепочеш: "Я буду лише на тебе чекати, любий мій!" А я відповім тобі: "А я не можу припинити думати про тебе, Я кохаю тебе, моя прекрасна зоря, Тобі одній я відданий!" В тому сні чарівному Нас білий ніжний сніг вкривав, Тебе срібним сяйвом оточив, Немов янголом казковим стала, До мене ніжно линула, Моє серце лиш ти одна почула, Нікому його віддавати не хотіла, Як я нікому не віддам тебе! Я не віддам тебе нікому, Ти - тільки мій! Тебе я кличу додому, До мене, де багато надій. У цьому дивовижному сні, Я міцно обіймаю тебе, Віддаю тобі своє серце, Хай очі твої снову стануть ясні. Тільки не залишай мене одну, Знову впаду у темряву, Там я буду не жива, Там пропадуть усі дива, Бо тільки ти моя надія, Тільки ти мій порятунок. Бути з тобою моя мрія, І зійде з мого зап'ястка кровавий візерунок. Обережніше там, Чекаю тебе поряд увесь час. Віддаю свій сум вітрам, Щоб вогник надії не згас. Ну де ти там? Я все тебе чекаю! Мою віру в тебе не зруйнувати вікам, Не має моїй любові краю. ~~~~~~~~ Написано у співавторстві з неймовірним і чарівним @maximilianstepowy
2023-09-22 10:43:57
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сніжана Ворон
я надіюсь на це)
Відповісти
2023-09-22 10:51:15
1
Lexa T Kuro
Гарно як!☀️ Молодці!👏👏👏 Нових натхнень 💫☀️
Відповісти
2023-10-19 03:59:29
1
Сніжана Ворон
@Lexa T Kuro дякую🤗
Відповісти
2023-10-19 05:13:34
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2789
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4447