Чому досі ти не здох?)
Есения Кшистек
Варто трохи потепліти - я почну в тобі горіти Проростає знову мох Чому досі ти не здох? Вихователька казала не казати ці слова: Здох, брехав, або брехала Ще там щось, забула я Але як же тут мовчати І брехати знову й знов Якщо дохне й закипає Моя й вже зіпсута кров Покарають за слова Надто зла я надто зла Покарань вже вище даху Погане каже, діткам страшно Так нехай вони підуть і побачать твої очі будуть снитись серед ночі, Ну а я буду сміятись Не одній мені так сильно хочеться у них вдивлятись І вже осінь, зиму й весну Проростає в душі мох Рік вже бачу твої очі І бажаю щоб ти здох)
2020-03-22 18:42:05
3
0
Інші вірші поета
Лінь Точки недоторку Обухівтранс Достатньо аби
Інші поети
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2228
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3311