Війна
Війна... Війна на сході України Спіткають нас нові руїни Спіткають нас болючі сльози Що йдуть немов великі грози Спіткають нас великі втрати Та не зупинимось співати Пісні величні українські Щоб наші сльози материнські Були лиш мукою для тих Хто хоче землю загребти У свої злі, Противні руки Що тут плетуться як зміюки По нашій ненці-Україні По нашій милостивій ниві. Не дам загинуть Батьківщині! Та хоч були ми замалими Ми мали в серці дух країни В якій живемо, народились, В якій на світ оцей з'явились Пісні могутніші за все, Які народ віки несе В своїх серцях та душах своїх У небесах нічних безкраїх У зорях світлих, незліченних В полях та нивах величенних. Та хоч були тоді ми замалими Стали ми синами України Справжніми синами за народним духом Станем ми для неньки її ніжним другом І підемо схід ми мужньо боронити Від ворога, від деспота краї наші звільнити
2019-01-22 13:37:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15480
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4858