Любов у дев'яності
(18+)
Дим цигарок став ніби туман, Вечір був зовсім не проти, Вона довірилась його рукам, Накинувши на свої плечі його кофту. Вітер огорне їх, як дітей своїх, Буде виблискувати зірками небо, Він на м'яку зелену траву приліг І притулив її до себе. Вона цю ніч ніколи не забуде Й на 100% довіриться йому, А він на пам'ять буде Читати їй Хойовську "Лірику". Нагадає знайомий мотив, Скаже, що весь світ у її очах, Вона скаже, щоб не відпустив, Попросить, щоб не мовчав. Запалає вогонь у серцях, Все, як він хотів, як вона хотіла, Вони будуть, не бачачи лиця, Шукали близькість в інших частинах тіла. Її юність дорога, Але не дорожча її невинності, Тому й в обох киплять запальні сто грам, Які надають рішучості й сміловості. Згодом десь за вікном Заграють гітари й поверх них йшли Тексти гурту "Кіно". Вони розкурять цигарку, хоча вона казала, що ніколи, він казав, що залишив. Що й не кажи - романтика, Ніщо не передбачало лиха, Проте, як показує практика, На районі не буває тихо. Завібрує мобільний телефон, Він з півслова підірветься, Він спізнюється вже давно, Але пообіцяв, що повернеться. Дим з-під коліс стане туманом, Це й не так давно було, Ніхто не заїкнеться це назвати обманом, Це любов. Вона буде йти додому сама, І ніхто не питав чи вона проти, Адже так вийшло й треба так, Вона поправить колготи Й крізь туман піде, Буде казати, що не потрібна нікому, Засне, а на ранок він прийде Прям до неї додому. Побитий трохи, але не в цьому суть, Головне, що прийшов все-таки, В цей час, як і він, з букетами Всі його друзі додому прийдуть. Це все не схоже на казку, Але послухайте, будь ласка, Вам визнати доведеться, Що це не часи... це витвір мистецтва. Нам таке й наснитись не могло, Тому доводиться у відповідь лише сміяться, Ми тільки говоримо про любов, А їм достатньо доторкнутися до шрамів на обвуглених пальцях.
2020-12-28 09:47:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3892
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3324