Розбита душа
Привіт, незнайомцю.
Підійди до мене та розбий на тисячі шматочків, а потім розвій це так просто і легко.
З цим впорається навіть дитя.
То ж чому ти зупинився ?
Підійди до мене та поглянь у очі пусті.
О, так я мрець, що ж далі ?
Земля та труна ?
Та мені і серед живих добре.
Я актриса у цьому прогнившому світі.
Я режисер у цьому паршивому місці.
Іди за мною і не лякайся мерців, бо то мої мрії.
Не лякайся темряви, бо це лишень пустота моєї душі.
Ти ж знаєш як воно буває ?
Ні ?
Ну що ж слухай.
"Виконуй наші накази.
Будь такою як усі.
Стань сірою масою.
Роби те що скажуть.
Так буде краще " – казали мені вони...
То ж тепер я така як усі.
Пуста, без мрійна, сіра маса.
І я сміюсь в залишку своєї душі.
Я сміюсь з таких самих як я.
Я сміюсь із самої себе, бо що мені ще залишається ?
Сльози та сміх.
То ж я сміятимусь !
І нехай мене величатимуть божевільною я всеодно буду сміятись у своєму зруйнованому світі.
Я сміятимусь та плакатиму водночас над руїнами своїми...
Це так сумно та водночас смішно.
Навіщо їх слухала ?
Навіщо змінилась ?
Скажіть заради чого я себе убила ?
2023-08-17 08:53:54
13
2