Я не бачила своєї тіні
Мов у трансі я знаходжусь, Маривом кричу з судна охоче Але не чує мене капітан човна Не хотячи я на промову йду величну. А там говорять що загинула я. Втопилась ще з роки два назад Я подивилась на одного з них І він упав без пульсу, але з відкритими очима. Я зразу зрозуміла що і як. Не треба мені було пояснень. Ні поваги чи релаксу. Я зробилась чорним ангелом. Збирала у баночку душі людей. Котрі тільки переступали крок судна мого. Я вбила всіх безжально,поглядом своїм. Вони так і лежать на місця де стояли. Але це ще не кінець і не буде HappyEnd.
2023-09-14 06:19:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Прям Корабель Привід в тебе вийшов😉 Цікава історія, захоплює загадковим мороком. Нічого не буває вічним, і сум також... Якщо б не було Світла, то нас би так не захоплювала Темрява, бо не було б з чим порівняти😉 Все повинно бути в рівновазі 😉🤗☀️
Відповісти
2023-09-14 06:59:01
1
Seras Mark #КЗП
@Lexa T Kuro погоджуюсь під кожним словом, взаємозалежний висновок.
Відповісти
2023-09-14 11:22:44
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6548
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3352