Твоя манія.. Верлібр
Роузі Рей
Твоя манія,тебе вбиває..зрозумій, Ти не така як усі,повір.. Ти унікальна людина у світі, Не потрібно стрибати,стій зачекай.. Як же я буду без тебе? Як я житиму без тебе,подумай? Мені будить важко,та смутно.. У мене не будить сенсу далі жити.. Сенсом мого життя,була ти.. І я живу лиш тому що люблю.. Як би не любила..не спілкувалася би.. Але,так я живу!І ти живи! Живи будь-ласка я прошу!
2023-05-14 20:32:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніжана Ворон
Який неймовірний вірш! Які емоціі і почутт! Оплески!👏💝
Відповісти
2023-05-23 10:58:53
2
Роузі Рей
@Сніжана Ворон 💞
Відповісти
2023-05-23 11:00:16
1
Інші вірші поета
В'януча Пісня Твій край Чарівність темряви Пристань
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6386
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12301