Пристань
Заспокійся,не умру. Не знищать знов мене, Я не здамся просто так, Зроблю все щоб всі жаліли,що покинули.. Розриваю кожний шмат паперу, Сиджу на підвіконні,перечитую.. В одну різку мить, Я розумію сенс мого буття тут, Але чому,за що? Кому це вигідно не знаю.. Я шукаю своєї пристані..
2023-08-16 13:07:05
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Віднайдеш, не сумнівайся. Я в це вірю.🙏 Я теж все життя хотіла, щоб мене зрозуміли і почули. Шукала Тиху Гавань. Але пройшовши через всі перешкоди - зрозуміла, що Тиха Гавань повинна бути в мені самій, тоді в весь світ навкруги буде яскравим, цікавим, хай і не до кінця зрозумілим... Коли віднайшла рівновагу в собі, мене перестало колихати на хвилях розпачу. Став собі цілі, і йди маленькими кроками до них. Все і одразу - так не буває! Ти себе справжню знайдеш, і я знаю, що ти будеш щасливою і гідною людиною. І Кохання буде в тебе справжнє - коли не буде не болю, ні сліз. 😉🤗☀️
Відповісти
2023-08-16 13:14:40
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1769