Пристань

Роузі Рей

Заспокійся,не умру. Не знищать знов мене, Я не здамся просто так, Зроблю все щоб всі жаліли,що покинули.. Розриваю кожний шмат паперу, Сиджу на підвіконні,перечитую.. В одну різку мить, Я розумію сенс мого буття тут, Але чому,за що? Кому це вигідно не знаю.. Я шукаю своєї пристані..

2023-08-16 13:07:05

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Віднайдеш, не сумнівайся. Я в це вірю.🙏 Я теж все життя хотіла, щоб мене зрозуміли і почули. Шукала Тиху Гавань. Але пройшовши через всі перешкоди - зрозуміла, що Тиха Гавань повинна бути в мені самій, тоді в весь світ навкруги буде яскравим, цікавим, хай і не до кінця зрозумілим... Коли віднайшла рівновагу в собі, мене перестало колихати на хвилях розпачу. Став собі цілі, і йди маленькими кроками до них. Все і одразу - так не буває! Ти себе справжню знайдеш, і я знаю, що ти будеш щасливою і гідною людиною. І Кохання буде в тебе справжнє - коли не буде не болю, ні сліз. 😉🤗☀️

Відповісти

2023-08-16 13:14:40

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12519

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5754