Fortepiano
Роузі Рей
Do I deserve love? This is because I am a person. I didn't believe in him.. until he confessed to me.. i want to be normal.. To love, to worry about him.. My life is like a piano, every string like a minute of my life.. I can't get it out of my head. Although I tried, it doesn't work.. I don't want to die..I want to live.. But it is not for me to decide. I will take everything with me to hell.. I will die, but he will make me live! I am the mirage of his life.. I am not the meaning of his life and existence. . . . . . . . . . . Написала на почуттях..❤️‍🔥
2023-06-18 20:11:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роузі Рей
Нажаль,я ще не навчилась писати сонети..!Дякую!Тут дійсно висловлються почуття людині яка здатна зробити мене щасливою!
Відповісти
2023-06-18 20:15:30
Подобається
Lexa T Kuro
Натхнення тобі! Я погано розумію іноземні мови... Але впевнена, що це цікавий досвід).
Відповісти
2023-06-19 14:12:06
Подобається
Інші вірші поета
... Я повинна виграти,пробач ... Квітка Кохання
Інші поети
Truth13
@Truth13
Pavlo
@poeta
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2435
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2179