Немає приводів
Відчини усі замки душі, Побудь зі мною в самоті. Розкажи про всі розмови тиші. Як твоє серце дише.. Не забувай мої сльози. Які пливуть рікою. Немає приводів відчути пристрасть.. Як забутий романс огортає цитрус. Я лиш на тебе покладала надії.. А ти виявся гнилим буратіно. Зустрінь мене на березі, Огорни зорею світлою. Побудь хоча б хвилин. В тишині на камінні.. Зайди у воду і подивись в останнє.. На спів пташок вечірній, на мене небо і зірки.. Ти не побасиш більше нічого з цього.. Будеш бачити навіки як в тіні. Не існуватиме,я вб'ю тебе безжально.
2023-09-11 05:12:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3704
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2435