Не знайти назад шляху Пісня

Роузі Рей

В співавторстві із неймовірною @Karolinaoleksiuk ❤️🌹💐 . . . . Ці шляхи незрозумілі.. В них лабіринтом бігли, бігли. Не знали порятунку від грози.. Ховалися у скелях.. Приспів: Як перейти цю межу? Як переправитись по морю? Де знайти шлях назад? Як зупинити цей швидкий час? Подорож у замки чи в далину— Це глухий кут для усіх. Твої бажання побувати в горах, Кинулись в далекі мрії.. Хтось боїться тонути, А я боюся мрій. Не знайти назад шляху, Розкидати думки в голові.. А якщо наші шляхи побиті, Десь лежать на самоті? Не знайдуть дорогу у буття, Ці другі шанси знайдуть вороття. Воно буде відкрите або закрите для всіх, Для тих хто повірив і втік.. Як перейти цю межу? Як переправитись по морю? Де знайти шлях назад? Як зупинити цей швидкий час?

2023-08-06 17:01:04

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Чудова пісня! Чудова філософія!🔥👍🤗 p. s. А час зупинити не можна. Просто треба насолоджуватися кожною миттю😉☀️

Відповісти

2023-08-08 12:35:02

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

49

15

2118

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10920