Моя карма життя Верлібр

Роузі Рей

(18+)
Я родилася особливою дитиною, Та з самого дитинства ненавиділа себе, Я не вміла і не вмію любити себе, Скоріше ненавиджу за свою карму життя, Немає сенсу,надії віри у краще майбутнє, Мене вважають дивачкою,шалавою.. Я знаю як це терпіти біль,свій та інших, Просто хочу щоб мені стерли пам'ять.. І тоді я забуду це все як сон.. Незалишеться ні крихти минулого.. Я забуду ким та чим жила раніше.. Заради кого старалась стати ідеалом.. Для кого старатись йти до мети.. Я вже не та маленька дівчинка.. Не слабка,й не іграшка я вам..

2023-06-12 19:18:43

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Роузі Рей

@Lexa T Kuro його не буде..бо я цього ніколи не зрозумію..

Відповісти

2023-06-13 09:37:45

1

Lexa T Kuro

Ніколи не говори "ніколи"!

Відповісти

2023-06-13 09:40:43

1

Lexa T Kuro

@Роузі Рей Я не буду тебе вмовляти). Я лише свою думку пропоную). І тобі я вже говорила, вибір за тобою завжди. Світлих думок! Ми те - про що ми думаємо!)

Відповісти

2023-06-13 09:42:51

1

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

4202

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6468