Моя карма життя Верлібр
Роузі Рей
(18+)
Я родилася особливою дитиною, Та з самого дитинства ненавиділа себе, Я не вміла і не вмію любити себе, Скоріше ненавиджу за свою карму життя, Немає сенсу,надії віри у краще майбутнє, Мене вважають дивачкою,шалавою.. Я знаю як це терпіти біль,свій та інших, Просто хочу щоб мені стерли пам'ять.. І тоді я забуду це все як сон.. Незалишеться ні крихти минулого.. Я забуду ким та чим жила раніше.. Заради кого старалась стати ідеалом.. Для кого старатись йти до мети.. Я вже не та маленька дівчинка.. Не слабка,й не іграшка я вам..
2023-06-12 19:18:43
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Роузі Рей
@Lexa T Kuro його не буде..бо я цього ніколи не зрозумію..
Відповісти
2023-06-13 09:37:45
1
Lexa T Kuro
Ніколи не говори "ніколи"!
Відповісти
2023-06-13 09:40:43
1
Lexa T Kuro
@Роузі Рей Я не буду тебе вмовляти). Я лише свою думку пропоную). І тобі я вже говорила, вибір за тобою завжди. Світлих думок! Ми те - про що ми думаємо!)
Відповісти
2023-06-13 09:42:51
1
Інші вірші поета
Ти знаєш я би так хотіла Ти дарував мені квіти Хочеш забирай.. Верлібр Я не бачила своєї тіні
Інші поети
Thomas Agud
@thomasagud
Aki Gray
@sarcasm
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5452
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5506