Вчепилася клята туга
Юлія Баткіліна
Вчепилася клята туга, не випускає, а хто утішає навіть – то біс із ними. Ми всі обросли роботами і зв’язками, шкідливими звичками, грубістю, матюками, умінням тримати все за всіма замками, за сенсорними, хайтечними, навісними. Ми камені при дорозі, мій друже камінь. У чаші небес нас всіх омиває вітер, і час під старою ковдрою – омиває. Ти думаєш, що лишилося посивіти, що грудень якийсь масний і холодний квітень, шкідливі цукерки, довбана дільче віта, що доля твоя крива, просто от крива, і таку її годі іншим переповісти. Аж раптом ти прокидаєшся. Ломить скроні, і ми ще живі, скажені і заборонені. Ми зброя в забутій шахті, уран і стронцій, крупиця на терезах затісного світу, у грунті – корені, а ми – за вітром…
2021-06-06 19:50:46
1
0
Інші вірші поета
Слухав Будду, слухав Джа Одін та одна пенсіонерка Він пише “ніколи” – так, як цілують в губи.
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2379
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2525