R
Ти знаєш, А може, й ні Що я тебе люблю-кохаю Кожним своїм рядком, Написаним у тиші, Під шелест паперу І скрип кулькової ручки. Ти ж знаєш, А може, й ні, Що в очі твої безмежні, - Сяйливі та мінливі, З тим полум'ям незгасним, Палким і нездоланним, - Се диво серед див? Ти ж знаєш? Знаєш, може, ні, Як теплим посміхом Чи мимовільним порухом, Чи поглядом одним Даруєш крила, Сам того не усвідомлюючи? Ти знаєш, Соколе ясний, - Далекий і близький, Сміливий, волелюбний, ніжний, - Що я тебе люблю-кохаю Кожнісіньким рядком? Ні, ти не знаєш.
2021-04-30 12:19:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна Беррі
В избранное!
Відповісти
2021-04-30 21:18:12
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5959
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10751