ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА
Мир – как клоун с улыбкою Пеннивайза, Благосклонность его ты не принимай за Взаимность симпатий, считать нелепо, Что цветут сады в мёртвом зале склепа. Не примчится герой на волшебном пони, Мрачный лес глухой, непроглядной хтони Населён драконами и ЯгАми, Розы топчет армия сапогами. А пройти живым через бор дремучий Помогают карма, судьба и случай. Кафкианский абсурд. Достоевский всюду, Верь ты в Иегову, в Перуна иль в Будду. Гигабайты мыслей, и книжек тонна, Отмотай от Пелевина до Платона, Поднимись от Дедала до старины Джобса, От свирепого волка до нелепого мопса. Жизнь – не лайнер круизный с высоким комфортом, В океане любви всегда кто-то за бОртом, Он, хватая солёную воду глотками, Проклинает страсть и её цунами. И не важно, выплывет или утонет, Ни слезинки никто по нему не уронит. Да и надо ли? Слёзы – солёная влага. Бродят чувства в душе, вызревая как брага. И не раз уходя в тот ужасный запой сам, Респектую теперь всем бродягам-пропойцам. Среди леса слов, запятых и точек, Ты катись вперёд, моих строк клубочек. Укажи мне путь прочь из этой сказки, Сделай так, чтоб демоны сняли маски. И за общий стол усади средь пира, Ну а если шею найдёт секира, Не позволь на миг даже усомниться В той одной, в кого довелось влюбиться. Пусть нальёт Родная мне мёд и пиво, Поцелует крепко и не фальшиво. Среди ШИров, Хогвартсов, Лукоморий, Каждый лично автор своих историй. В царстве прозы, од и стихотворений, Жизнь прекрасна! Нет никаких сомнений.
2023-02-07 13:13:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
49
6
787
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2020