ТУДА, КУДА ЕДУ ...
Туда, куда еду, пускают без ксив и виз. Без характеристик и справок про профпригодность. Вагон прибывает на станцию «Реализм», Города под названием «Безысходность». Найду я больницу на улице «Несудьбинской», Худой медсестре продиктую фамилию, имя, отчество. Врач что-то черкнёт мне в манере сухой медицинской. С трудом расшифрую диагноз свой: «Одиночество». Отправлюсь в кабак под вывеской «Грусть залей». Возьму там коктейль - «Влюблённых сердец осколки». Сегодня я стал на потерю одну взрослей. Боль душу грызёт – как в логове кости волки. Найду турагентство с рекламою «Welcome to Hell». Спрошу: «Есть горящий тур мне на Море Печали?», - И стану одним из пустых и бездушных тел, Что думают лишь о пузе, да капитале.
2023-02-04 12:23:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8686
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395