ТУДА, КУДА ЕДУ ...
Андрій Лаврик
Туда, куда еду, пускают без ксив и виз. Без характеристик и справок про профпригодность. Вагон прибывает на станцию «Реализм», Города под названием «Безысходность». Найду я больницу на улице «Несудьбинской», Худой медсестре продиктую фамилию, имя, отчество. Врач что-то черкнёт мне в манере сухой медицинской. С трудом расшифрую диагноз свой: «Одиночество». Отправлюсь в кабак под вывеской «Грусть залей». Возьму там коктейль - «Влюблённых сердец осколки». Сегодня я стал на потерю одну взрослей. Боль душу грызёт – как в логове кости волки. Найду турагентство с рекламою «Welcome to Hell». Спрошу: «Есть горящий тур мне на Море Печали?», - И стану одним из пустых и бездушных тел, Что думают лишь о пузе, да капитале.
2023-02-04 12:23:40
1
0
Інші вірші поета
Я ТАСКАЛ ТЕБЯ В СЕРДЦЕ КАК ЭРНЕСТ И МАРЛЕН На стыке Стикса с Ахероном А ПОТОМ ПЕРЕСТАЁШЬ ЖДАТЬ
Інші поети
ROXY
@cherrybomp
Kim Diamond
@DiaStf02
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9097
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2232