ТИХО НАВШПИНЬКАХ

Андрій Лаврик

Тихо навшпиньках день залишає нас. Вечір навпомацки мляво кульгає містом. Крапля за краплею в вічність спливає час. Що нам лишається? Кілька банальних істин. В небі за вікнами клекіт пташиних зграй. Світло ліхтарне змушує мружити очі. Місяць на небі – наче останній джедай – Охороняє спокій прийдешньої ночі. Сни закликаю для забуття, чи то пак Щоб мати наснагу зранку до кращих звершень. ПалкИм мерехтінням зорі сьогодні так Схожі на сяйво очей, що закохані вперше. Фрейд би у цьому побачив якийсь підтекст, На полотно переніс би красу Клод Моне. Я ж перетворюю простір і час у текст. Все ж бо минає. Й життя – як ця ніч – мине.

2023-02-08 18:15:02

Інші вірші поета

Ночь. Махровые серые тучи ПЯТЬ ПИСЕМ К... СКИТАЛЕЦ ТРИ ДОЧЕРИ (18+)

Інші поети

леся маркiв

@lesia_vikram

Rogachova

@Rogachova

Надин

@mindmap

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12259

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3519