Оставь условность имён и отчеств
Андрій Лаврик
Оставь условность имён и отчеств, Забей на список своих утрат. Любовь - как сумма двух одиночеств В совместной точке координат. У душ влюблённых не требуй ГОСТов, Они пришельцы с иных планет. Мечта – как очень далёкий остров, Вдвоём накопим мы на билет. Давай напишем роман о птицах, Построим книжный для нас мирок. И в нём ты будешь на всех страницах, Ну и, конечно же, между строк. Рассвет с Землёй поспешит венчаться, Туман рассеется над рекой. Я стану в окна с весной стучаться Сквозь смерть и время. Только открой.
2023-01-29 18:20:02
1
0
Інші вірші поета
AETERNA HISTORIA СОКРОВИЩЕ ГЛОССАРИЙ ПОЭМА О НЕСЛУЧИВШЕМСЯ СЧАСТЬЕ
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Редан Марво
@andrey_mayorov
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11461
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4316