ОПIВНОЧI
Андрій Лаврик
Заблукавши в пітьмі без тебе, Обшукав я усі світи. Всі твої аперкоти, джеби Досягають своєї мети. Кожен влучний очима постріл Б’є без промаху точно в ціль. Гине мій неприступний острів Від твоїх небезпечних хвиль. Стережись, бережи набої, Не вдавайся до авантюр. Переможців у цім двобої Зможе визначить лиш Амур. Кили часом підводить віра, Мов герої Ремарка п’ю. І пишу мовою Шекспіра У листах «die without you». Якщо рай все ж таки існує, Там кохання не платить рент. Нафіга я все це римую? «Поза зоною абонент»...
2023-01-31 08:40:50
1
0
Інші вірші поета
О тебе буду думать не дольше ... Эффект «зловещей долины» РАСШИФРОВАЛИ РУНЫ И ПИСЬМЕНА МАЙЯ ОСЕННИЙ СОНЕТ
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4892
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1697