Я подгоняю твои чувства под себя
Андрій Лаврик
Я подгоняю твои чувства под себя, Как к телу подгоняется рубаха. Я – феникс, и сегодня я из праха Восстал, всех ненавидя и любя. Я надеваю новую улыбку На прежнее тоскливое лицо. За истину твою сочту ошибку, Когда кивнёшь мне, выйдя на крыльцо. По телу дрожь несётся из аорты. Идти? Остаться? Господи спаси. Все мои мысли выброшены, стёрты. Чего желаешь, милая? Проси. А хочешь, жизнь под ноги брошу шалью? Топчи её железным каблуком. Или блесну небесною медалью Над местом, где стоит сейчас твой дом.
2023-01-24 10:56:41
1
0
Інші вірші поета
ПОБЕДИТЕЛЬ АКУТАҐА́ВА Не дрожать, не хватать за запястья БЫТЬ С ТОБОЙ ВМЕСТЕ – СЛОВНО ВЫПИТЬ ТОННУ КОФЕ ЗА РАЗ
Інші поети
MAryy
@Mariy_a
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5567
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13134